Десять заповідей батьківства

1. Не чекай, що твоя дитина буде така, як ти або така як ти побажаєш, допоможи їй стати собою, а не тобою.

2.Не порівнюй дитину з іншою, а порівнюй саму із собою сьогодні, завтра, вчора.

3.Не вимагай від дитини платні за все, що ти для неї робиш, ти подарував їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона подарує життя другій та третій: це незворотній закон вдячності.

4.Не перекладай на дитину свої образи, щоб на старості не їсти гіркий хліб, бо, що посієш, те й зросте.

5.Не стався до її проблем зверхньо: тягар життя дається кожному по силі – будь впевнений, їй її тягар не менший, аніж твій, а може й більший, тому що в неї немає звички.

6.Не принижуй.

7.Не карай себе, якщо чогось не можеш зробити для своєї дитини, карай, якщо можеш, а не робиш.

8.Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

9.Вмій любити чужу дитину, ніколи не роби чужій те, що не бажав би, щоб інші зробили твоїй.

10.Люби свою дитину будь – якою: не талановиту, невдаху, дорослу. Коли спілкуєшся з нею, радій тому, що дитина – це свято, яке зараз із тобою.